Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/51241/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року

у справі № 820/7454/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюран Трейд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюран Трейд» (далі - ТОВ «Дюран Трейд»; позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії відповідача з проведення зустрічної звірки ТОВ «Дюран Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року, за результатами якої складено акт № 996/26-59-22-01/38826412 від 07 квітня 2014 року про неможливість її здійснення. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційній системі «Податковий блок» за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року на підставі акту № 996/26-59-22-01/38826412 від 07 квітня 2014 року. Зобов'язано відповідача вчинити дії щодо коригування та відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Дюран Трейд» в інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих останнім у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено частково. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року в частині визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційній системі «Податковий блок» за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року на підставі акту № 996/26-59-22-01/38826412 від 07 квітня 2014 року, а також зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вчинити дії щодо коригування та відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Дюран Трейд» в інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих останнім у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковими органами інформації щодо дотримання платником податкового законодавства в рамках податкового контролю.

А відтак, з огляду на те, що дії з проведення зустрічної звірки та із складення акту про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, ці дії не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, в постанові від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому згідно з частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.